Обіцянка майбутнього президента Киргизії Алмазбека Атамбаева закрити американську військову базу «Манас» в 2014 році стурбувало американська влада. У Вашингтоні вважають, що закриття цього об'єкту створить труднощі для забезпечення коаліції в Афганістані необхідними вантажами. Тому США готові обговорювати з Бишкеком майбутнє бази.

США готові почати з Киргизією переговори відносно майбутнього американської військової бази «Манас».

Так Вашингтон прокоментував заяву майбутнього президента республіки Алмазбека Атамбаева, що підкреслив, що Бишкек не подовжуватиме договір про оренду цього об'єкту після 2014 року.

«Я не думаю, що військова база в Манасі забезпечує безпеку нашої країни. Я не хотів би, щоб яка-небудь країна завдала удару у відповідь по цій базі. Цивільний аеропорт - це цивільний об'єкт, і він повинен ним залишатися«, - заявив він напередодні журналістам.

У США, проте, вважають, що збереження бази в Киргизії потрібне їм для безперебійного постачання коаліції в Афганістані. «Ми чекаємо проведення консультацій з новим урядом відносно того, що станеться після 2014 року. Вони ясно дали зрозуміти нам, що хочуть провести таке обговорення», - заявила у відповідь на це глава прес-служби держдепартаменту Вікторія Нуланд.

У Пентагоні від коментарів доки відмовляються. Прес-секретар відомства Джордж Литтл лише відмітив, що його керівництво вивчить заяву Атамбаева і проаналізує можливі наслідки. А офіційний представник авіабази майор Роберт Евердин помітив, що «ми б не хотіли висловлювати припущень з приводу того, що чекає базу в майбутньому», повідомляє ІТАР-ТАРС.

Експерти заздалегідь передбачали, що США зроблять максимум зусиль для збереження бази в Киргизії. «Закриття подібної бази - це дуже тривалий і складний процес. Це настільки важливий і налагоджений пункт, що США знайдуть будь-які способи зацікавити нове керівництво країни з тим, щоб ця база залишилася», - коментував газеті ПОГЛЯД віце-президент Академії геополітичних проблем Володимир Анохин.

Інакше американському керівництву, за словами Анохина, доведеться шукати розміщення в сусідніх республіках, які раніше використала радянська авіація. «Можливо, таким партнером стане Туркменія», - припустив експерт.

Нагадаємо, долю військової бази в Манасі, відкритої в 2001 році, киргизьку владу вже обговорювали не раз. Два роки тому згодом повалений президент країни Курманбек Бакиев під час візиту в Москву офіційно оголосив про намір закрити цей військовий об'єкт.

Після цього американське військове керівництво неодноразово заявляло, що хоче продовжити використати киргизьку базу, оскільки вона потрібна йому для транзиту вантажів до Афганістану. У зв'язку з цим Вашингтон навіть піднімав питання про підвищення плати Бишкеку за використання бази, попутно звинувачуючи Москву в недружній політиці і натякаючи на великий державний кредит Киргизії, передуючий рішенню по «Манасу».

Проте зусилля Пентагону не увінчалися успіхом, і 20 лютого Бакиев підписав закон про денонсацію угоди із США про перебування американського військового контингенту на авіабазі в міжнародному аеропорту Манас.

Втім, вже через пару тижнів Бакиев дав зрозуміти, що його рішення ще не остаточне. «Нині переговори не ведуться, але я хочу сказати, що двері не закриті, ми готові розглянути усі варіанти, які сьогодні може запропонувати уряд Сполучених Штатів по врегулюванню ситуації в Афганістані», - заявив він.

Місяць по тому указ про розрив договору із США і ще 11 європейськими орендарями «Манасу» все-таки був підписаний президентом країни. Очікувалося, що іноземні військовослужбовки покинуть базу 18 серпня 2009 року.

Проте за два місяці до цієї дати з'ясувалося, що американські військові звідти все одно не підуть: уряди двох держав несподівано підписали угоду про створення на базі «Манасу» нового центру транзитних перевезень, який як і раніше дозволяв американським військовим використати базу для доставок вантажів в Афганістан.

З чуток, що курсував у той час в киргизькому парламенті, таке рішення обійшлося США в 1 млрд доларів. При цьому офіційно такий крок Бишкек пояснив не економічною вигодою, а військовими діями, що почалися у той час, в Пакистані.

  • Мобільна приймальна Медведєва розглянула скарги в Архангельській області
  • Лавров спростував неучасть Росії в суді над Садовничим в Таджикистані
  • Медведков: Росія домовилася з Грузією щодо СОТ
  • За 15 років в Індії самогубство вчинили 255 тис. фермерів
  • Прем’єр Таїланду попросила жителів Бангкока «потерпіти три дні»
  • Фондові біржі США закрилися разнонаправленно
  • «Прогрес« затоплять в Тихому океані
  • ПАРЄ покартала Киргизію за ряд порушень на виборах
  • Число жертв серед військових НАТО при вибуху в Кабулі досягло 13